Проблема насильства в сім’ї існує давно і в усіх країнах. Вона відбиває дисгармонію і перекоси, породжувані стосунками у суспільстві. Домашнє насильство часто буває прихованим. Не лише кривдник, але й жертва нерідко докладають усіх зусиль, щоб не «виносити сміття з хати», або через сором, або через страх, або й через безпорадність, відчуття неможливості змінити будь-що на краще, а інколи – просто через незнання. Гострота цієї проблеми свідчить про соціально нездорову моральну  атмосферу. Ми вже звикли бачити різні види насильства в засобах масової інформації, на телебаченні та в кіно.

Проблема насильства у сім’ї заявляє про себе на повний голос. Дослідження, які проводилися в Україні підтверджують надзвичайну гостроту проблеми і поширення різних форм насильства у наших родинах.

Насильство в родині також є одним із чинників, що підштовхують до скоєння правопорушень.

А головне – діти, які спостерігають насильство у власному домі, переносять цей негативний досвід у власне життя, відтворюючи саме насильницьку модель поведінки у своїх сім’ях і суспільстві загалом.

Достовірність статистики про реальні прояви насильства у родині немає, оскільки це явище є найчастіше приховуваною формою насильства.

За інформацією МВС України, лише минулого року було поставлено на облік понад      50 тис. осіб, які вдавалися до насильства у родині.

У сучасного людства є тяжкий гріх – це обездолені діти. Про це багато пишуть та говорять, дехто намагається їм допомагати. Але кількість дітей, які потрапили в біду, не зменшується, а навпаки, збільшується. І сьогодні діти всього світу потребують захисту.

Щоденно в Україні підлітки скоюють 104 правопорушення, серед яких вбивства, пограбування, насилля, побої.

На жаль в Україні сьогодні таке явище, як насильство в сім’ї та кривдництво дітей, не завжди стоять у центрі уваги громадськості.